Поклик лісу Сергій Янчук – нині майстер лісу Забузького лісництва Державного підприємства «Прибузьке ЛГ» – вловив душею ще в дитинстві, напевне, це був, мов клич роду.
Адже тільки недавно пішов на пенсію з Шацького держлісгоспу його батько Олександр Данилович.
Про це повідомляє прес-служба Волинського лісгоспу.
І доля так розпорядилася, що Сергієві довелося доглядати ліси, частину з яких ще не так давно плекав його дідусь – Сергій Антонович. Він не лише передав у спадок онукові своє ім’я, а й у долонях лісу вклав щиру повагу і любов до нього.
Адже Сергій Янчук народився у Шацькому районі, там нині з сім’єю і проживає, та усе дитинство провів у прибузькому селі Столинські Смоляри, в дідуся та бабусі. Тож дні його не були безтурботними, бо він з дідусем піклувався про ліс, там кожні стежка чи дорога були знайомі йому.
“Любов до лісу і з дитинства працювати в ньому передалося мені від діда і батька. Пам’ятаю, як цікаво було їхати із дідом колишнім дерев’яним возом, запряженим кіньми, спостерігати, як він господарює. Відтоді й прив’язався до лісу. Тому після закінчення школи і мови не було іншої, як здобувати освіту лісівника. Вступив до Шацького лісового коледжу. Зараз не уявляю свого життя без лісу, тут я відпочиваю, вільно дихаю, почуваюся у своїй стихії. Так само приваблювало мене мисливство, що також передалося від рідних”, – розповідає Сергій Янчук.
Нині його середній 5-річний син Олександр (а є ще у нього дві доньки – 14-річна Ілона та 11-місячна Іринка), уже проявляє зацікавлення до батькової праці, адже із трьохрічного віку буває в лісі, знайомиться, запитує, захоплюється. Чи то на посадці – разом із іншими пробує тоненькі сіянці сосни садити, чи то на відвантаженні деревини береться «точкувати» ліс.
Безумовно, велику увагу, як і кожен лісівник, Сергій Янчук приділяє лісовим культурам. Дбайливо доглядає за власним розсадником сіянців сосни. Щороку створюється у його обході по 7-8 га нових посадок, адже це основне завдання. Частину його території займає загально-зоологічний заказник місцевого значення «Буг», що вносить свої особливості у місцевість. Тут можна зустріти рідкісні тварини і рослини, занесені до Червоної Книги України.
Багате Забузьке лісництво на представників дикої фауни. Зустрічатися із тваринами особливо цікаво.
“У лісництві влаштовано 18 годівниць, – розповідає Сергій Олександрович, – у моєму обході – три. За звіриною у нас особливий контроль та охорона. Про це дуже дбає директор Григорій Олександрович, за цим стоїть і наша лісова охорона. Щодня патрулюємо, виїжджаємо у рейди, тому результат позитивний, фактів браконьєрства на сьогодні зменшилось. Дуже тішить дедалі більше примноження диких звірів. Багато є кабанів, оленів, косуль, чимало дрібного звіра. Цікаво спостерігати за стадами оленів, які мігрують, час від часу проходячи по моїй території”.
Схема роботи майстра лісу, здається, звичний і простий: навесні здійснювати контроль за посадкою лісу, влітку – догляди за культурами та молодняками.
Крім того, цілий рік потрібна сувора охорона лісу та фауни. Але якщо роботу любити, то і робота легко вдаватиметься та ще й буде дивувати і приємні несподіванки готувати. А цього у лісових масивах багато.
Залишити коментар