Сьогодні Ліна Костенко відзначає 86-річчя.
1930-го року 19 березня у місті Ржищів на Київщині Бог дарував світу і Україні Ліну Костенко.
Письменниця, яка гідна найпочесніших премій світу, але воліє не стояти за ними в черзі. Письменниця, яка відмовилася від звання Героя України, тоді як сотні її «колег» готові заплатити за це звання достойні гроші. Класик, якого державні мужі воліють не помічати, щоб «не нарватися» на правду.
Є у її доробку незабутні «волинські рядки». Згадаймо і привітаймо Ліну Костенко, жінку-кремінь в історії сучасної України…
Я хочу на озеро Світязь,
в туман таємничних лісів.
Воно мені виникло звідкись,
у нього сто сот голосів.
Воно мені світить і світить,
таке воно в світі одне.
— Я Світязь, я Світязь, я Світязь!
Невже ти не чуєш мене?!
І голосом дивним, похмурим,
як давній надтріснутий дзвін:
— Батурин, Батурин, Батурин! —
лунає мені навздогін.
Я річку побачила раптом.
Питаю: – А хто ж ти така?
— Я Альта, я Альта, я Альта! —
тонесенько плаче ріка…
Залишити коментар