26 листопада християни східного обряду вшановують Іоанна Златоуста, Патріарха Константинопольського. Для цього дня в народі склалися свої традиції та прикмети.
Іоанн Златоуст – один із трьох Вселенських святителів. Разом зі святителями Василем Великим і Григорієм Богословом – автор Божественої Літургії. Іоанна вважають заступником бідних та немічних, а також покровителем людей, чия професія пов’язана з ораторським мистецтвом – юристів та вчителів, – пише Gazeta.ua.
Народився Іоанн в Антіохії у родині воєначальника приблизно в 347 році. Батько Іоанна помер невдовзі після його народження, а мати не стала більше виходити заміж і віддала всі сили вихованню сина. Юнак навчався у кращих філософів і риторів, рано звернувся до поглибленого вивчення Святого Письма.
У 367 році Іоанн прийняв хрещення. У 381 році його возвели в сан диякона, за 5 років висвятили на священика. Відтоді Іоанн і став проповідувати. За рідкісний дар боговдохновенного слова він і отримав від пастви найменування “Златоуст”.
Блискучий оратор, адвокат і релігійний полеміст, Іоанн виділяється серед низки непересічних мислителів й проповідників Православної Церкви. За ним закріпили почесні титули “Вселенський Учитель” і “Золотоустий”. Останній титул — офіційно закріплений Церквою на Халкідонському соборі у V сторіччі за надзвичайне красномовство. Понині у церквах правиться літургія Івана Золотоустого.
У своїх проповідях викривав звички, скупість розбещеного столичного духовенства і придворних кіл, виступав проти публічних напівязичницьких веселощів, пияцтва і розпусти, закликаючи їх поділитися статками із бідними братами во Христі. За це святителя зненавиділи люди з числа імператорського двору і кліру. Вони домоглися його засудження і заслання. Дорогою виснажений хворобою Іоанн помер. Поховали його у Команах. Згодом останки перевезли в Константинополь.
Святитель Іван відомий не лише віруючим християнам, його спадщиною цікавляться, захоплюються навіть світські науковці, літератори, а останні його слова на цьому світі: “Слава Богові за все!”, сказані у вигнанні та страшних фізичних муках, стали справжнім символом віри та незламності.
На день Іоанна Златоуста у святителя в молитвах просять про допомогу в навчанні, зцілення від дефектів мовлення, позбавлення від переживань, а також про благополуччя у шлюбі.
Іоанну Златоусту прийнято молитися про покарання для хабарників і шахраїв, вивівши їх на чисту воду. При цьому не можна проклинати шахраїв, аби не прогнівити Бога. Сьогодні не можна лаятися, “інакше Бог ніколи молитов не почує”.
Цього дня активно стежили за погодою. Вважалося, що зі Златоуста зима утверджується в своїх правах. Надворі холоднішає й дужчає мороз, а земля занурюється в сон до весни.За народними прикметами, якщо каркають ворони – до потепління. Вугілля у печі яскраво тліє – буде негода. Сніг падає великими пластівцями – до невеликого морозу. Якщо йде дощ або негода, то наступного року буде багатий урожай.
Якщо вирушити у подорож 26 листопада, то вона буде вдалою. Людям, чиї імена починаються на букву “І”, цього дня посміхнеться удача.
Одна із найбільш незвичайних і яскравих традицій у День пам’яті Іоанна Златоуста – готувати пельмені і вареники. Господині сідали за їх ліплення – готували не лише на вечерю, а й робили великий запас на зиму. Начинки були різними: як м’ясними, так і овочевими.
Залишити коментар