Ігор Пальонка: «Не змінюю номер вже 10 років, відкритий до людей, запрошую разом працювати на добробут Володимира» 

Ігор Пальонка балотуватиметься на посаду міського голови Володимира-Волинського від команди Ігоря Гузя. У ці дні його часто можна помітити на зустрічах у дворах. Пальонка іде до людей, аби очі в очі пояснити, яким бачить майбутнє міста.

У перерві між черговими цими зустрічами «Кордон» поспілкувався із кандидатом, якого раніше в опитуванні люди найчастіше називали переможцем майбутніх виборів мера Володимира.

— Ігорю Анатолійовичу, ви провели перші зустрічі у Володимирі із мешканцями міста. Які перші враження? Про що найчастіше запитують володимиряни?

— Приємно, що чимало людей приходить на зустрічі. Вони приглядаються, цікавляться — хто я, чи маю досвід? Передусім людей турбують поточні питання житлово-комунального господарства. Десь тече каналізація, в когось проблеми з газовими лічильниками, в інших непорядок чи питання з житловими субсидіями.

— Тобто переважають поточні питання, не стратегічні?

— Не скажу так. Були й поради щодо тих меседжів з приводу розвитку міста, які ми даємо людям. А це — реконструкція центрального майдану, реконструкція центрального стадіону, облаштування  спортивного майданчика в кожній школі. Все це також хвилює людей.

Але найбільше — поява робочих місць, залучення інвестицій в місто і регіон. За останній час поблизу Володимира і в ньому не відкривалися великі підприємства. Нового нічого немає, а водночас Польща закрила можливість працевлаштовувати наших громадян через карантин. Тому дуже часто молоді ніде подітися. Без нових бізнесів важко дати ради соціальним питанням.

 

— Як сприйняли вас люди, що здивувало вас у їхніх запитаннях?

— Коли вів кампанію у селах, балотуючись на голову ОТГ, усе було трохи по-іншому. Все ж характер запитань інший. Але у Володимирі я працював у 2002-2009 роках, а з 2002 по 2005 роки обійшов в місті чимало будинків, коли агітував створювати ОСББ.

Люди нормально сприймають мене, їхні питання дуже адекватні та актуальні. За великим рахунком, люди і в селах, і в місті хочуть мати хороше освітлення, дороги, отримувати комунальні послуги.

— Ви казали, що всіх хвилює реконструкція центральної площі. Але люди розуміють, що це дороговартісний проект?

— Так, центральний майдан всіх цікавить. Тепер це буде центр великого району, обличчя міста.

Люди переконані, що треба робити ремонт, хоч там і чимало мереж прокладено. Наразі є чотири проекти реконструкції, два з яких подавалися місцевими архітекторами — Тарасом Дукельським і Андрієм Гнатюком.

Щодо однією з пам’яток, яка розміщена на майдані, — шпилю загиблим воїнам, то без громадського обговорення тут не обійдеться. Але всі переконані, що треба відремонтувати центр, хоч це й недешево.

 

— Люди відійшли від радянського сприйняття ЖКГ і своєї відповідальності, а скоріше — безвідповідальності за збереження майна?

— Наприкінці 2000-х після моїх зустрічей та агітування у кількох районах Володимира створили ОСББ. Зараз ми там провели зустрічі і дуже приємно побачити, що ці будинки, їхні об’єднання співвласників дуже «виросли». Люди тоді не побоялися стати господарями майна і нині є результати.

Кількість ОСББ збільшилася, але не настільки як би цього хотілося. Ставати повноправними господарями в будинках — незворотній процес. У місті є програма, але вона має бути чітка, що люди знали, що отримають при співфінансуванні проекту від міста, а скільки мусять вкласти самі.

У такий спосіб міський бюджет мусить підтримати ремонт мереж, дахів.

На жаль, у Володимирі не так жваво йде створення ОСББ. Навіть у повсякденному житті, коли спілкуюся з мешканцями, то також переконую їх — мусите брати відповідальність на себе. На початках місто підтримає, а згодом ОСББ акумулює кошти і саме вирішуватимете, куди їх спрямувати.

— Завжди непросто з комуналкою у мікрорайоні, де відомчі військові будинки…

— У військових містечках складно з панельними будинками. Вони розраховані на декілька десятків років і нині їхній час минув. Найбільша — герметичність швів. Коли працював в жеку у Володимирі, здійснювали поточні ремонти. Сьогодні  у цьому кварталі міста також створені кілька ОСББ, бо люди відчувають, що на державу сподівань мало. Але набагато ефективніші масштабно і на пропорційних засадах реконструювати «панельки», а не щороку їх латати.

 

— Ви згадали про управлінський досвід у Заріччі. Чи не будуть дорікати тим, що це різні масштаби — ОТГ і Володимир?

— Місто дуже добре знаю. Знаю його мережі, людей. Взагалі, сільські і міські громади мають чимало спільних функцій, тільки масштаби роботи різні. Утім, з різними сферами діяльності Володимира я обізнаний: освіта та медицина ОТГ і міста пов’язані, співпраця з керівництвом міста налагоджена. З Володимиром ми пов’язані: в лікарні послуги отримуємо, частина дітей навчається в міських школах.

Мені знайома праця з людьми, не змінюю телефон 10 років, поки працюю на чолі громади в Заріччі. Усі можуть до мене телефонувати, я відкритий до спілкування. Зважаючи на досвід у Заріччі, усвідомлюю, яку відповідальність візьму, очоливши Володимир.

— До місцевих виборів 25 жовтня залишилося трохи менше двох місяців. Як проведете цей час, чи знайшли вже слова, з якими звертатиметеся до виборців?

— Передусім я мушу завершити справи, які розпочав в громаді Заріччя. В ОТГ ще мушу вулицю, обладнати зупинку в Дігтіві, а також дах у школі в селі Ласків. Все, що в бюджеті громади запланували – завершимо. Це для мене принципово.

Крім того, хочу об’їхати кожне село і пояснити, що альтернативи об’єднанню з Володимиром немає. ЦВК оголосило вибори, тому треба думати про конструктив, про те, як потім вже об’єднаній з містом громаді захистити права сіл.

Під час кампанії буду розповідати, що маю хороші досягнення, досвід управління в ОТГ, який перенесу у Володимир і буду працювати на добробут людей, разом з ними будемо розвивати місто.

 

Довідково:

Ігор Пальонка, народився 4 жовтня 1979 року в селі Заріччя Володимир-Волинського району.

Закінчив Володимир-Волинський сільськогосподарський технікум, Львівський державний аграрний університет.

Спеціальність – інженер-механік.

Працював у Володимир-Волинській житлово-експлуатаційній конторі №1, згодом головним інженером і з 2005 по 2010 рік начальником ЖЕКу №1

У 2010 році обраний Зарічанським сільським головою. У жовтні 2017 року був обраний сільським головою Зарічанської ОТГ.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*