Понеділок, 17 грудня 2018,22:31

Детально про етапи впровадження реформи первинної медицини

06.03.2018 / Новини, Статті

Реформування первинної медико-санітарної допомоги з початку 2018 року вступає в найактивнішу фазу.

І з липня цього року первинка буде діяти за новими правилами. Кому, що і як швидко потрібно буде зробити, щоб нічого не проґавити і не залишитися “поза поїздом” – з’ясовували журналісти сайту “24”.

Детальну інформацію, щоб розібратися з термінами й етапами первинного медичного реформування надав правозахисник у сфері медичного права (м. Рівне) Євген Новицький.

Нагадаємо, первинна медико-санітарна допомога надається лікарями загальної практики та/або сімейними лікарями. У цій публікації йдеться про них та про медичні заклади, які з ними співпрацюють.

Етап перший. 1 січня-31 березня 2018

Фінансування первинної ланки здійснюється, як і раніше, – за рахунок субвенцій з державного бюджету через місцеві бюджети (як і всієї системи охорони здоров’я). Але відлік річного періоду, за який на 4-му етапі за кожного пацієнта будуть перераховані гроші, вже пішов.

Місцеве керівництво: має завершити формування госпітальних округів і госпітальних рад.

Головні лікарі: реорганізувати заклади первинної медичної допомоги з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства. Саме ці заклади зможуть укласти договори з Національною службою здоров’я України та отримувати через неї (починаючи з липня) пряме фінансування за надані послуги з Державного бюджету.

Лікарі сімейної медицини: мають починати попередній пошук пацієнтів у “пілотному режимі”. Наприклад, скласти список пацієнтів, що висловили бажання користуватися послугами саме цього спеціаліста.

Самим лікарям, зауважив Євген Новицький, також варто цікавитися у керівництва лікувального закладу, чи наближається до завершення процес реорганізації закладу в комунальне некомерційне підприємство (щоб раптом несподівано не залишитися без заробітної плати) і вести з керівництвом перемовини щодо частини грошей, які надійдуть до закладу за кожного пацієнта, і скільки з них отримає лікуючий лікар. Це питання тепер у віданні головного лікаря, а не держави.

Так, це корупційний ризик. Але у цієї “помилки” тепер буде конкретне ім’я, а не абстрактне “так вирішили “у верхах”.

Завдання-максимум для лікарів сімейної медицини: готуватися перейти до власної (приватної) практики, зауважив правозахисник. Можна об’єднуватися з колегами по 2-3-4 лікарі (що дасть економію на оренді приміщення та апаратури) щоб: шукати приміщення, брати кредит на ремонт і закупівлю необхідної медичної апаратури, вибирати медичних сестер; вивчати вимоги до власної практики та ази бухгалтерської роботи (їх буде достатньо); розробляти документацію для надання додаткових платних медичних послуг (оплата яких не покриватиметься виплатами Національної служби здоров’я України, і за які буде готова платити частина далекоглядних пацієнтів); готуватися отримати ліцензію на ведення приватної практики і зареєструватися як фізична особа підприємець (ФОП).

Різниця між формою господарювання сімейного лікаря-ФОПа та сімейного лікаря закладу первинної медицини – у розпорядженні коштами. У першому випадку профінансовані Нацслужбою здоров’я гроші надійдуть на рахунок ФОП, і сам лікар вирішить, яка частина з них піде на його зарплату, а яка – на діяльність медзакладу. У другому випадку – це вирішить головний лікар медзакладу.

Пацієнти: мають обрати сімейного лікаря за своїми уподобаннями (без прив’язки до місця реєстрації пацієнта). Попередньо домовитися з цим лікарем про підписання декларації про надання медичних послуг. Обговорити і запам’ятати, які саме послуги будуть включатися до державного пакету обслуговування. Додаткові послуги (як регулярний профілактичний візит лікаря додому тощо) – мають бути зафіксовані в офіційному (!) договорі про додаткові платні послуги та їхню вартість.

Другий етап. 1 квітня-31 травня 2018

Фінансування первинної ланки продовжується за рахунок субвенції.

Місцеве керівництво: має внести зміни до місцевих бюджетів щодо виділення коштів для часткового фінансування утримання та модернізації закладів первинної медицини (попередньо вивчивши їхні потреби).

Головні лікарі: мають завершити реорганізацію закладів первинної медичної допомоги з бюджетних установ на комунальні некомерційні підприємства. Провести економічні розрахунки. Звернутися до місцевих рад з проханням про часткове фінансування з місцевих бюджетів утримання та модернізації їх закладів.

Скласти штатний розпис закладів. Визначитися з розмірами заробітної плати лікарів первинної ланки (виходячи з кількості пацієнтів, які уклали декларації з кожним з них) – у відсотках від коштів, які будуть виплачені за цих пацієнтів Національною службою здоров’я України.

Визначитися з розмірами заробітної плати медичних сестер та іншого персоналу. Розробити документацію для офіційного надання (за бажанням пацієнтів) додаткових платних медичних послуг, оплата яких не буде покриватися виплатами Національної служби здоров’я України.

Лікарі сімейної медицини: офіційно укладають з пацієнтами декларації про надання медичних послуг і підписують трудові договори з керівництвом комунального некомерційного підприємства.

Не обов’язково набирати дві тисячі декларацій – це верхній поріг. В принципі, можна набрати 10 пацієнтів: за них Національна служба здоров’я України виплатить медичному закладу 3600 гривень на рік, і частина цієї суми піде на щомісячну заробітну плату лікаря – якщо його це влаштовує,– уточнив Новицький.

ФОПи-лікарі: офіційно укладають з пацієнтами декларації про надання медичних послуг та (за бажанням пацієнтів) договори про надання додаткових платних медичних послуг. Завершують підготовку приміщення та придбання медичного обладнання. Отримують у МОЗ ліцензії на власну медичну практику у сімейній медицині або педіатрії (на цю процедуру потрібно буде витратити 7 днів). Розпочати свою рекламну кампанію.

Пацієнти: укладають з обраними лікарями декларацію про надання медичних послуг та (за бажанням) договір про надання додаткових платних медичних послуг.

Третій етап. 1-30 червня 2018

Фінансування первинної ланки все ще за рахунок субвенції. Але на цьому етапі починає функціонувати Національна служба здоров’я України.

Місцеве керівництво: має бути готовим до переходу первинної ланки медичного обслуговування на новий порядок роботи та фінансування.

Головні лікарі: повинні укласти договори з Національною службою здоров’я України. Узгодити з НСЗУ можливість надання додаткових платних медичних послуг.

Лікарі сімейної медицини мають бути впевненими, що державна допомога, яка лише через непорозуміння називалася “заробітною платою”, вже скоро зміниться реальною заробітною платою – в залежності від кількості пацієнтів, які довірили лікарю своє здоров’я, відзначив Новицький.

Майбутні ФОПи-лікарі: мають завершити реєстрацію, стати на облік в податковій упродовж 10-ти днів від дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію.

Пацієнти: можуть отримувати повноцінні якісні медичні послуги, оскільки ваш лікуючий лікар, побоюючись вас втратити (разом з грошима, які за вами повинні прийти), в умовах конкуренції буде змушений підвищувати якість своїх послуг – а також ставитися до вас як до свого годувальника і поводитися з вами відповідно. “Якщо цього не відбулося – змінюйте лікаря просто зараз, на останньому попередньому етапі”, – порадив правозахисник.

У більшості міст, районів і ОТГ фінансування первинної ланки через субвенцію з державного бюджету припиняється – назавжди, акцентував Євген Новицький. Медичні заклади зможуть приєднуватися до реформи тільки групами – тобто одразу вся адміністративна одиниця (район, місто або ОТГ). Субвенція виплачується на місцевий бюджет і відповідно буде скасована повністю для цього бюджету, а не для окремого закладу.

Варіант, при якому частина медичних закладів міста або району почала працювати по-новому, а частина залишилася на субвенції – неможливий. Хто лінувався або чогось чекав, не перетворився на комунальне некомерційне підприємство, не уклав декларації з пацієнтами, не підготувався до приватної практики – залишаються без грошей. Дуже шкода, але це життя,– зауважив експерт.

Однак, окремим “халявникам” може пощастити, якщо вони зможуть довести, що їхні адміністративні одиниці мають об’єктивні складнощі, через які основна частина медичних закладів первинної ланки не встигла зробити все необхідне.

“Таким “нерозторопним” субвенція буде виплачуватися до жовтня, а найбільш “убогим” – до грудня 2018 року”, – уточнив Новицький. Але “об’єктивність складнощів” ще треба довести, нагадуємо ми.

Медичні заклади після приєднання до реформи отримають (теж з державного бюджету, але вже не через субвенцію, а від НСЗУ) річну оплату з розрахунку кількості пацієнтів. І таким чином у 2018 році (перехідний період) заклади первинної ланки отримають, фактично, подвійне фінансування за півроку (а деякі – навіть за весь рік): спочатку з субвенції, а потім – у вигляді гонорарів від НСЗУ.

Приватні практики первинної допомоги (фізособи-підприємці та приватні заклади) можуть укласти договір, розпочати роботу з Національною службою здоров’я України і отримати оплату від НСЗУ відповідно до кількості підписаних декларацій в будь-який момент з моменту запуску роботи Служби.

Сільські заклади охорони здоров’я (насамперед, фельдшерсько-акушерські пункти) отримуватимуть, окрім всього викладеного вище, додаткове фінансування за програмою, яка передбачена “президентським” законом про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості.

У наступній публікації на тему медичної реформи поговоримо про “міфи і страшилки” реформування. Очікуйте найближчим часом.

Читайте також:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*