Чи виживе школа без батьківського фонду: думка директорів шкіл Любомльщини

Беззаперечним є той факт, що батьківські комітети у школі потрібні, якщо вони є помічниками у навчально-виховному процесі: допоможуть відремонтувати клас, організують екскурсійну поїздку, спільно із дітьми проведуть день іменинника, свято Букварика, підуть у похід.

Ці функції дійсно приємні та стимулюють учнів до діяльності. Про це й говориться у Законі України “Про освіту”, затвердженому 5 вересня 2017 року.

А от щодо батьківського фонду, то думки розділилися. Більшість, відповідаючи на питання: «Чи виживе школа без батьківського фонду?», сходиться на думці, що так, але багато санітарних вимог не буде дотримано.

Про це з посиланням на газету “Новий погляд+” пише “Район.Любомль”.

Журналісти поцікавилися у директорів, як вони знаходять вихід із ситуації.

Олена ТИШИК, Любомльська гімназія:

“Якщо держава фінансуватиме, то, звичайно, фонди тоді не потрібні, а в протилежному випадку, звідки чекати коштів. Останні роки трохи заробляємо”.

Марія МЕЛЬНИЧЕНКО, Любомльський ЗЗСО №2:

“У нас батьківського фонду немає. Але виживати важко. Хочемо сподіватися, що новий Закон “Про освіту” буде виконуватися”.

Василь ЛУК’ЯНЧУК, Олеська ЗОШ І-ІІІ ст.:

“Ми вже другий рік працюємо без фонду. Виживаємо”.

Валентина СИРОТЮК, Гупалівська ЗОШ І-ІІ ст.:

“Сьомий рік заробляємо гроші самі. Спочатку здавали макулатуру, скло. А останніх п’ять домовляємося з лісівниками, садимо десять гектарів лісу – і маємо грошей на рік. Задоволені і діти, і дорослі”.

Світлана БУЛАВЧУК, Штунська ЗОШ І-ІІІ ст.:

“Нам виділяють кошти у Вишнівській ОТГ уже другий рік поспіль. Цьогоріч, щоб дообладнати перший клас, реалізували десять тисяч гривень. Оплата відряджень, фарба на ремонт у класах, кабінетах, спортивного залу – на все виділяються гроші. Дав би Бог не гірше. Якщо якийсь клас хоче оновити шпалери чи тюлі, то це вже діло батьків”.