Наприкінці минулого року інформаційний простір Волині та України облетіла звістка про те, що в Луцьку почала працювати патрульна поліція. Серед більш, ніж 4 тисяч кандидатів при конкурсі 26 чоловік на місце відбір пройшли всього 170 осіб, успішно завершили курс навчання — 165. Один із них — уродженець села Бірки Любомльського
району, а нині — інспектор патрульної поліції Луцька Петро Куць. Через які випробування довелося пройти, як працюється нині — про це та інше він погодився розповісти читачам.
— Отож, як все починалося?
— Близько року тому мені запропонували роботу за фахом — фельдшером при Любомльському райвідділі тодішньої міліції для нагляду за станом здоров’я тих, хто перебуває в ізоляторі тимчасового утримання. Але потрібно було ще пройти навчання у школі міліції у Сокиричах Луцького району. Почав готуватися, проходив медичну комісію, втім, пізніше з’ясувалося, що навесні набору на навчання не буде. Влітку ж стало відомо про створення патрульної поліції і мені порадили спробувати. За умовами, претендентом може стати будь-яка особа віком 21-35 років, без судимостей, з повною середньою чи вищою освітою, фізичним і моральним здоров’ям. Для цього на сайті Міністерства внутрішніх справ потрібно заповнити стандартну анкету, в якій зазначити прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, освіту. Також слід вказати наявність посвідчення водія і відповісти на запитання «Чи працювали ви і ваші близькі родичі в МВС, на якій посаді і чому звільнилися». Заповнив анкету і невдовзі на мою електронну пошту надійшло запрошення на перший етап відбору — тестування загальних навичок, комп’ютерне тестування на вміння логічно мислити.
— Що він передбачає?
— Дається 60 питань, поділених на чотири блоки, правильна відповідь — 1 бал. За своєю суттю вони схожі на ті, що в класичних тестах на здатність логічно мислити, які є в Інтернеті. За кілька днів після проходження тесту надійшло повідомлення про успішне його складення і запрошення на наступний етап — тест з фізичної підготовки. Нормативи залежали від вікової групи учасників — чим старший, тим легше. Претенденти здавали біг на 100 і 1000 метрів, підтягуванні на перекладині.
— А якими були випробування на наступних етапах?
— Після фізпідготовки кандидати, які залишилися, проходили медичну комісію, потім — психологічний тест. Він являє собою понад 600 запитань різної тематики. Наприклад, чи любиш ти полювання, звірів, які стосунки з батьками тощо. Відповідати потрібно коротко: «так», «ні» або ж «не знаю». При цьому краще казати правду, адже тест складений так, що кожне запитання пов’язане з кількома іншими, і брехню так чи інакше викриють. Наступний етап — співбесіда за участю психолога і психіатра. Як нам розповіли пізніше, це було випробування на стійкість до стресів. Доводилося відповідати на різноманітні запитання, почасти некоректні. Учасників на півслові могли перебити, намагалися заплутати, запитувати одне і те ж кілька разів поспіль, словом, усіляко пробували вивести з рівноваги. Тож багато в кого не витримували нерви. До речі, саме на цьому етапі «відсіялася» переважна більшість претендентів.
— Розкажіть, будь ласка, як проходить ваш робочий день.
— Тут правильніше говорити про робочу зміну: перша заступає на службу о восьмій ранку, друга — о восьмій вечора. Вже за годину до початку потрібно прибути в управління патрульної поліції Луцька на нараду, де командир роти проводить інструктаж, вказує, на що звернути увагу під час служби. Після цього отримуємо зброю та екіпірування: нагрудні камери, засоби зв’язку. Також кожен проходить медогляд. Далі з восьмої до дев’ятої години триває перезміна, під час якої перевіряється комплектація патрульного авто, його стан, пробіг тощо. І вже після цього вирушаємо патрулювати вулиці обласного центру. Робоча зміна триває 12 годин, втім, в разі екстрених ситуацій, наприклад, дорожньо-транспортних пригод, доводиться працювати довше.
— Коли йшла мова про створення в Україні патрульної поліції, одним зі стимулів якісної роботи називали високу заробітну плату. Чи так це насправді?
— Абсолютно вірно. Далеко не скрізь нині можна заробляти на такому рівні, відтак, це спонукає дорожити роботою і не піддаватися на якісь сумнівні речі. Зарплати цілком вистачає і на прожиття, і на винаймання квартири. Головне, що вимагається і залежить тільки від тебе — гідно неси службу. Буду відвертим: вона мені подобається, але не тільки через матеріальний бік справи. Робота поліцейського — це, насамперед, охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави. Іншими словами — це можливість приносити користь людям, і мені це імпонує.
Залишити коментар