Товариство з обмеженою відповідальністю «Шина Нова» — одне з небагатьох підприємств в нашому районі, яке займається не тільки торгівлею, а й виробництвом.
Минає 12 років з часу створення підприємства. Кореспондент газети Наше життя поспілкувався з його керівником Віталієм Лисим.
— Самі зробили верстат для намотки пакування шин у стрейчплівки, — розказує про один з останніх винаходів Віталій Володимирович, — колесо взяли від трактора, електродвигун зі змінними швидкостями, електронне управління замовили в Києві, пневматика — з автобуса.
Є тут і перероблений з іншого верстат для обдирки залишків гуми. Також на підприємстві власноруч зробили систему повітряної очистки після обдирки протекторних шин. Система має в собі «циклон», тканинний та водяний фільтри, які повністю вбирають в себе увесь бруд. Під час роботи дим і дрібні частинки гуми які вилітають, затягуються в «циклон», залишки диму проходять через водяний туман який створюють 28 форсунок і на вулицю виходить очищене повітря.
— Також ми переробили та удосконалили балансувальний верстат, — продовжує розповідь Віталій Лисий. — Загалом у нас близько 20 різноманітних верстатів, багато з яких самі вдосконалили.
— У місті вас знають давно, а от по селах багато людей не в курсі, чим займається ваша фірма.
— Ми виготовляємо зимові та літні шини на легкові автомобілі та мікроавтобуси, даємо гарантію на 2 роки. Виробництво цілодобове, за винятком вихідних, повністю відповідає стандартам, є дозвіл, ліцензія на переробку зношених шин. Всі люди працюють офіційно. Приміщення уже повністю викуплене, зараз почнемо виготовляти документи на викуп земельної ділянки. Виробництво безвідходне, екологічно абсолютно чисте. Зношені шини, які уже не підлягають переробці, відправляємо в Рівне на піролізний завод, де їх розщеплюють на нафтопродукти та технічний металокорд. Співпрацюємо з поляками, беремо на озброєння їхній досвід, також отримуємо у них сировину, протекторну гуму і т.д. Збут по всій Україні, раніше багато продукції йшло на Схід, в Крим, в Росію… Для робітників створені усі умови, є душ, кухня і т.д. Техніка безпеки стоїть на першому місці, адже в іншому випадку сам же і постраждаєш.
— Які плани на майбутнє?
— Цього року замовили в Італії на всесвітньовідомій фірмі Italmatic нову матрицю 205-65-16 Ц. Плануємо на зиму встановити нове обладнання, яке дасть змогу виготовляти шини більших розмірів Р-17 і Р-18. В Польщі уже замовили для цього верстат.
— Кажуть, що ваші робітники створили небачений агрегат для коптіння м’яса…
— Звичайно ж, до виробництва коптилка не має ніякого стосунку, це скоріше як хобі. Почали її робити два роки тому до Пасхи, потім неодноразово удосконалювали, електроніку замовляли аж у Києві, безпосередньо над її створенням працювали Павло Макієнко з Петром Романюком, ініціатива моя. Процес копчення тут довготривалий та дорогий, м’ясо коптиться протягом 10-15 днів при температурі плюс 25-30 градусів і за смаковими якостями не має аналогів — хто куштував, той знає. Дим надходить через димогенератор, яким керує електроніка, потім іде охолодження диму. Вся коптильна камера виготовлена з неіржавіючого металу, для коптіння використовуємо щепу плодоягідних дерев, що дає абсолютно чистий продукт. Використовуємо коптилку для власних потреб.
— І ще одне запитання: про пожежі, які кілька разів виникали на вашій території…
— Щодо першого разу, то, можливо, шини підпалили діти, то два інших рази інакше, як навмисним підпалом це не поясниш. В основі таких вчинків — звичайна людська заздрість. З приводу цього відкрито кримінальну справу. Більшу частину території ми уже загородили, за кілька днів закінчимо решту, викопано велику пожежну водойму. В нічну пору завжди ходить сторож, є відеокамери, тож сподіваємося, що підпалів більше не буде.
— Кого б хотіли відзначити серед працівників підприємства?
— Це вже згадані Петро Романюк та Павло Макієнко, гарно веде усю документацію Олена Салуха. Багато в чому завдяки їм підприємство успішно і злагоджено працює, сподіваюся, що так буде і в перспективі.
Залишити коментар