Священик з Шацька Роман Скірак розповів про війну, бійців та чому знову збирається на війну.
Про це інформує Волинське Агентство Розслідувань з посиланням на Шацький край.
Настоятель парафії святого Архістратига Михаїла УПЦ КП селища Шацьк отець Роман Скірак повернувся із зони АТО. Протягом місяця він був віськовим капеланом для бійців, які служать під Маріуполем Донецької області.
За його словами, було важко і фізично, і психологічно, однак він жодного разу не пошкодував про перебування на війні. Чоловік часто переглядає фотографії та відео з зони бойових дій, зідзвонюється з бійцями та планує на Великдень знову поїхати на передову.
Священик згадує, як пізно ввечері в суботу він прибув у прифронтове селище Зоря, а вже в неділю зранку відслужив першу службу в храмі, облаштованому в приміщенні недобудованої лікарні. Отець живу у підвалі разом з бійцями. Кожен день священика розпочинався з молитви, на яку до храму постійно приходило 5-10 солдатів.
«Селище Зоря влітку минулого року було дуже гарячою точкою на карті АТО. Зараз там спокійно, проте звуки вибухів і пострілів долинають із передової щодня. Я часто ходив на блокпости, де спілкувався з бійцями. Нерідко вони самі йшли до мене. Приходили з бойових операцій, змучені, виснажені, їсти не хотіли, спати не могли. Прагнули одного – виговоритися і почути в розмові слова підтримки», – розповідає отець Роман.
Бійці, якими опікувався священик, були мешканцями Волинської, Львівської та Хмельницької областей.
Священнослужитель пригадує 60-річного професійного військового, танкіста, який все життя покладався лише на власні сили. Мовляв, лише тривала участь у бойових діях, моменти, змусили його визнати і зізнатися священику: «Знаєте, отче, таки є над нами Вища сила».
У вільний час чоловік допомагав бійцям на кухні та грав з солдатами у футбол.
«На війні є велика потреба в капеланах. У зоні АТО мають одночасно перебувати 400 військових священиків. Таких показників ще не досягнуто, проте приємно, що з відродженням армії відроджується і капеланство, що поруч із православними Київського патріархату духовну підтримку українським бійцям надають греко- і римо-католики, протестанти. Вже два роки триває неоголошена війна, проте й досі священики доїжджають у зону АТО з великими труднощами і перешкодами. На блокпостах їх детально перевіряють, телефонують у військові частини, де на них чекають. А ще запитують пароль, якого духовні отці зазвичай не знають. Зараз наша церква вирішує разом із міністерством оборони України питання видачі посвідчень для капеланів і їхнього законного перебування в зоні АТО», – зазначає капелан.
Як стверджує Скірак, спільну мову з місцевими мешканцями знати не вдалося. Мовляв, у містечку лишилися одні жінки, діти і люди похилого віку, майже всі чоловіки воюють на боці російсько-терористичних угруповань.
За його словами, жінки, як тільки бачили українських військових, відразу припиняли розмови, щоб не видати інформацію про чоловіків-сепаратистів. Окрім того, вони, як згадує священик, постійно носили їм харчі і все необхідне.
Волинян разом з настоятелем парафії УПЦ КП селища Люблинець Ковельського району отцем Матвієм планує поїхати у зону АТО у якості волонтера, зібравши необхідну допомогу для сиріт дитбудинку, людей похилого віку, переселенців, військових та бідних місцевих храмів і священиків. Поїздку планують у понеділок, на другий Великодня.
Допомогу збиратимуть біля каплички святої мучениці Тетяни у Шацьку. Відтак, усі охочі допомогти можуть приносити паски, сирі яйця, ковбасу, консерви, пральний порошок, туалетний папір, памперси, вологі серветки, а також одяг, спідню білизну і шкарпетки.
Молитва на передовій:
Залишити коментар