Сьогодні Національна гвардія України є вагомим елементом в оборонному щиті нашої держави. Історія цього військового формування досить непроста і бере початок з 4 листопада 1991 року, коли Верховна Рада прийняла відповідний закон. Спершу вона підпорядковувалася Верховній Раді, пізніше, з 1995 року — Президентові. Втім, наприкінці 1999 року тодішній глава держави Леонід Кучма підписав указ, яким «з метою припинення дублювання … завдань інших військових формувань, дальшої оптимізації чисельності особового складу цих формувань» Нацгвардію було фактично розформовано, а менш, ніж за місяць, 11 січня 2000 року парламент ухвалив відповідний Закон про це.
У 2008 році Президент Віктор Ющенко подав законопроект, який передбачав відродження Національної гвардії, втім, до прийняття закону справа так і не дійшла.
Справжнє ж відродження цього військового формування почалося два роки тому, коли почала загострюватися ситуація в Криму та на Сході України. 12 березня 2014 року — саме від цієї дати почався новий відлік історії Національної гвардії України. А торік, враховуючи її значення та роль у виконанні завдань із забезпечення державної безпеки та оборони держави, захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку, Указом Президента України було встановлено офіційне свято — День Національної гвардії України, яке тепер щорічно відзначається 26 березня.
Сьогодні в лавах Нацгвардії служать десятки тисяч наших співвітчизників, і для переважної їх більшості таке поняття, як захист Вітчизни, вже давно стало професією, життєвим покликанням. Один з них — житель нашого району, а нині — військовослужбовець Національної гвардії України, старшина Дмитро Гей (на фото).
Щоправда, народився і зростав він у Луцьку 22 роки тому, а до нашого містечка разом із батьками перебрався у 2010 році. Зізнається, що за порівняно невеликий проміжок часу Любомль став для нього рідним.
Останні чотири роки Дмитро служить у війську за контрактом. Тричі встиг побувати у зоні АТО.
— Тільки тут можна по-справжньому зрозуміти, що таке солдатська дружба, надійне плече товариша, взаємовиручка, зрештою, усвідомити, чого ти вартий насправді, — починає свою розповідь Дмитро. — Носити погони я мріяв з дитинства, відтак, по закінченні школи вирішив навчатися на міліціонера охорони у Рівненському вищому професійному училищі Держдепартаменту служби охорони при МВС України. Пізніше трапилася нагода піти на контрактну службу. Спробував — не жалкую.
З вуст високопосадовців різних військових відомств неодноразово можна почути, що забезпечення військовослужбовців-контрактників за останній рік суттєво змінилося у кращий бік. Чи так це насправді, Дмитро Гей може не тільки сказати достеменно, а й порівняти, як було раніше, а як нині.
— Не лукавитиму, заробітна плата і справді значно зросла і досягла доволі пристойного, як на українські мірки, рівня, — розповідає військовослужбовець. — Покращилося й матеріальне забезпечення: скажімо, якщо раніше форму нам видавали раз на 2 роки, а бушлат — раз на 5 літ, то нині нове обмундирування отримуємо щороку, взуття — кожні 6 місяців. Змінилася й система військової підготовки: значно частіше, ніж у попередні роки, проводяться стрільби, навчання тощо. Але кожен розуміє, що військовому це потрібне, адже майстерність треба відточувати постійно. Одним словом, службою я задоволений і в перспективі маю намір продовжити контракт. До слова, радив би уважніше придивитися до можливостей контрактної служби сьогоднішній молоді, моїм ровесникам, багато з яких нині не мають постійної роботи і перебиваються випадковими заробітками. Думаю, для багатьох з них служба у війську могла би стати чудовим шансом реалізувати себе у житті.
Наостанок запитую у Дмитра, що побажав би колегам з Національної гвардії напередодні професійного свята.
— Насамперед — миру, — каже наш земляк. — Щоб врешті припинилася війна на Сході нашої держави, і всім нам зброю доводилося брати до рук тільки на навчаннях та під час парадів. Також щиро бажаю колегам міцного здоров’я, щастя, благополуччя і злагоди у родинах.
Залишити коментар