Як на “Ягодині” тирса раптом трансформувалася в кольорові метали

Як експортована волинська тирса раптом трансформувалася в кольорові метали або як “надути” державу на 2,5 мільйона.

Протягом майже десятиріччя, відколи набрали чинності положення Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів з їх використання», певний сегмент українського бізнесу неодноразово намагався обійти положення цього Закону.

Законодавець констатував: експортувати брухт металів можуть лише металургійні переробні підприємства, на яких виготовлені такі товари, ще й за наявності експортного сертифікату якості. Система управління якістю на таких підприємствах повинна відповідати вимогам стандартів ISO9000-2001 і обов’язково підтверджена сертифікатом відповідності.

Закон не перешкода, якщо є підприємницький дух, зв’язки на митниці та низка зацікавлених осіб, а то й просто шукачів легкого заробітку, – очевидно саме так вирішили ініціатори схеми вивезення до ЄС через Волинську митницю під виглядом тирси брухту кольорових металів.

Відразу віддамо належне фахівцям митної справи з ДФС України, які завдяки системі виявлення ризиків ще в липні минулого року запідозрили неладне, після опрацювання інформації надіслали лист до Волинської митниці ДФС, в якому зобов’язали колег із Волині негайно з’ясувати всі обставини незаконного вивезення відходів і брухту міді через митний пост «Ягодин» у березні–травні 2015-го року однією київською фірмою. Нагадаємо, що саме в цей період Ягодинською, а згодом і Волинською митницею керував Андрій Іванович Андрейків у статусі першого заступника та виконувача обов’язків начальника.

Звіт за результатами 36-ти денної перевірки, яку наказом Волинської митниці ДФС призначив Юрій Ігорович Мацібора 10 грудня 2015 року, проаналізували журналісти нашого видання.

Отож, як стало відомо з достовірних джерел, спеціальна комісія фахівців митної справи Волинської митниці ДФС та представників підрозділу власної безпеки ГУ ДФС у Волинській області у складі одинадцяти осіб проаналізувала зовнішньоекономічну діяльність, зокрема шістнадцяти митних оформлень у березні–травні 2015 року ТОВ «ЕКО-ПЕЛЛЕТА», та винесла невтішний як для суб’єкта господарювання, так і посадовців митниці вердикт – підприємство незаконно транспортувало, а митниця всіляко сприяла експортові брухту кольорових металів, при цьому всі разом маніпулювали документами, а митники ще й ігнорували наявні ризики та свідомо йшли на порушення.

Навіть побіжний погляд на з’ясовані під час перевірки факти свідчить, що алгоритм незаконного експорту діяв не інакше, як із дозволу певного кола посадовців митного поста «Ягодин» (начальник Ілаш Олег Володимирович) та керівника Волинської митниці ДФС.

У центрі незаконної схеми – столичне підприємство «ЕКО-ПЕЛЛЕТА». Податкова історія товариства небагатослівна – посередник у торгівлі деревиною, нещодавно створений, один легальний працівник, який виплачував доходи чотирьом приватним підприємцям із Волині, Рівненщини та Черкащини. Тим не менше, фірма здійснила шістнадцять митних оформлень товару «паливні гранули з відходів деревини», які в Європі використовують як альтернативне паливо. Волиняни добре знають цей цінний продукт переробки деревини під побутовою назвою «тирса».

Згідно з поданими для митного оформлення документами, отримувачем паливних гранул виступала польська фірма. Загалом до Польщі з України спрямували шістнадцять партій тирси, вагою 22 тисячі кілограмів кожна – на загальну суму майже 23 тисячі євро. Митне оформлення цього вантажу здійснювали посадові особи митного поста «Ковель» Волинської митниці ДФС без жодних проблем та… особливої пильності, оскільки навіть за спрацювання системи ризиків вирішили не проводити повного, тобто 100-відсоткового огляду вмісту вантажівок. У цій ситуації митники обмежилися додатковим вибірковим оглядом 20 відсотків транспортованої продукції окремих автомобілів. Отож, засвідчили повну ідентифікацію товару і відповідність наявної продукції змісту супровідних документів, зробили цифрову фотозйомку, про що склали акт та завершили митне оформлення. Тривалість митних процедур на митному посту «Ковель» тривала від десяти хвилин до трьох годин, а в одному випадку – лише дві хвилини.

Комісія не знайшла прямих фактів причетності посадовців митного поста «Ковель» до фіктивного експорту, однак, загалом недбалий огляд здійснили навмисно, або з певним умислом – такий висновок внесли до звіту про перевірку. Водночас отримати пояснення посадовців, які були відповідальні за оформлення цього вантажу, не вдалося, оскільки вони ще до початку перевірки звільнилися. Цікаво, що представник декларанта – митний брокер – розірвав угоду з київським підприємством 20 грудня 2016 року, тобто за кілька днів після початку перевірки.

Із Ковеля вантаж прямував до митного поста «Ягодин» (начальник Ілаш Олег Володимирович) Волинської митниці ДФС. На ділянку, яка відповідала за пропуск вантажівок за митну територію України, тобто в сусідню Польщу, з дивною стабільністю в дні переміщення проблемного вантажу на митному посту «Ягодин» призначався один і той же інспектор, окрім двох випадків. На всі митні формальності посадовці митного поста «Ягодин» витрачали необґрунтовано мало часу – одну–дві хвилини.

Формальний підхід та порушення норм митного законодавства, посадових інструкцій і наказів, неналежне виконання обов’язків із боку посадовців митного поста «Ягодин» – усе це в період березня–травня 2015 року знайшло відображення у звіті перевірки вельми компетентної комісії.

Як тепер зрозуміло, зовсім не випадково жоден із посадовців, які були відповідальні за проведення митних процедур в Ягодині, не запам’ятав особливостей візуального огляду. Його просто не проводили. І намірами митників працювати у форматі європейських стандартів обслуговування такий часовий підхід пояснити вкрай важко, оскільки насправді в усіх вантажівках перевозили брухт кольорових металів. Саме з цієї причини посадовці митного поста не залучили до процедури жодного фахівця управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Волинської митниці ДФС – зайві очі в цій ситуації були непотрібні.

У такий спосіб, митну територію України покинули вантажівки з тирсою, а в Польщі опинилися вантажі брухту кольорових металів – міді, нікелю, латуні.

Польські колеги волинських митників на запит надіслали повну та об’єктивну інформацію про те, що насправді ввезли до їх країни метал замість альтернативного палива. В жодній із наданих польською стороною митних декларацій із докладною інформацією, яку брали до уваги польські митники при оформленні вантажів, не зазначено іншої продукції чи бодай натяку на експортовану з Волині тирсу.

Більше того, на всіх митних деклараціях стояли відтиски штампів особистого митного забезпечення інспекторів нібито Ягодинської та Волинської митниць, щоправда з цифровим кодом першого ступеня захисту в різних нелогічних комбінаціях, який у цей період на митниці не застосовувався. Це означає, що людина, яка ставила відтиск на деклараціях, уявлення не мала про реальне призначення штампу. Це може підтвердити будь-який фахівець митної справи.

Ви запитаєте, як таке можливо? Відповідь на це цілком конкретне запитання – в поясненні приватного підприємця-перевізника. Він розповів, що брокер його зобов’язав провести митне оформлення в Польщі лише в певній агенції. І це викликало в нього серйозне застереження, оскільки, як правило, вибір агенції для митного оформлення відбувається за вибором водія. Наш перевізник зазначив, що якщо в польського митника виникали питання щодо якихось нюансів – до інспектора прямував представник агенції та надавав необхідні роз’яснення. Оскільки після польської митниці водії більше не перевіряли супровідні документи, то, очевидно, саме тут відбувалася підміна паперів, звісно, раніше підготованих українською стороною – супровідниками вантажів, які неодмінно в усіх шістнадцяти випадках були присутні в кабіні водія.

Після цього вантаж прямував не до польського міста Біла Подляска, як це декларувала на Волинській митниці столична фірма, а значно далі. Підстави для такого твердження випливають із інформації про дати повернення вантажівок із Польщі. Назад в Україну водії поверталися через 5–15 діб. А це може свідчити лише про одне – брухт кольорових металів розвантажували десь у країнах Західної Європи, а не за 150 кілометрів від українського кордону, де, згідно з деклараціями розміщувався отримувач волинської тирси.

«Підроблені відтиски, невідповідність кодів першого ступеня захисту та відсутність фірм-експортерів металу в митних органах, непередбачувані довготривалі подорожі Європою приватних підприємців-перевізників – ознаки нелегальної фіктивної діяльності задля масштабного ухилення від сплати митних платежів і податків», – констатували експерти.

У такий шахрайський спосіб із України до ЄС за сприяння посадовців Волинської митниці ДФС у березні–травні 2015 року вивезли майже 365 тонн брухту кольорових металів без сплати 2,5 мільйона гривень вивізного мита.

Якщо керівник митниці не знав, що чинять його підлеглі, то це – професійна некомпетентність. Якщо був в курсі справ, то це – ознаки корупції.

Такі висновки напрошуються самі по собі, коли вивчаєш зібрані комісією факти.

Ігнорування посадових обов’язків на всіх рівнях контролю, невжиття вичерпних заходів для протидії незаконного переміщенню брухту кольорових металів, нанесення збитків державі – це результат позиції представників керівного складу Волинської митниці у березні–травні 2015 року та мовчазної згоди діяти всупереч інтересам держави визначеного кола митних інспекторів-виконавців.

Усі учасники цього сценарію нелегального експорту брухту кольорових металів за грубе порушення трудових обов’язків заслуговують щонайменше на звільнення – такі пропозиції задля встановлення справедливості висловили члени комісії. Хто з них може потрапити під кримінал – нині з’ясовують співробітники правоохоронних структур.

Найгірше, що за такого ставлення посадових осіб досить високого рівня до фінансової безпеки та іміджу власної держави, навряд чи можливий успіх навіть найкращих та найрадикальніших реформ.

Ольга БУЛКОВСЬКА,VIP