Водій мікроавтобуса маршруту Любешів-Любохини висадив жителя Старовижівського району Петра Берчука, котрий ніс службу в зоні АТО, посеред дороги, коли той повертався із госпіталю і не мав квитка. Такий неприємний інцидент став образою не лише для всіх солдатів, але й тих, хто свого часу прагнув змінити цю країну на краще. У нашій державі повинні поважати захисників територіальної цілісності.
Петро Берчук пішов на війну під час першої хвилі мобілізації, служив у 51-й бригаді (нині — 14-та ОМБР). Він був серед тих, хто потрапив під обстріл у Волновасі. Добу значився у списку загиблих. Тепер має групу інвалідності. Отримане на війні поранення дає про себе знати. Час від часу доводиться їздити до луцького госпіталю для ветеранів, аби пройти курс лікування.
За розповіддю бійця, 19 лютого він повертався з обласного центру з госпіталю додому. У маршрутці, що прямувала з Луцька, вільних місць не було. Та водій без проблем взяв його на пільговій основі. У Ковелі ж на автостанції квитка до рідного Седлища йому не продали – сказали, що уже нема.
Він, як і більшість людей, що не мали квитка, все одно сів на свій щойно прибулий автобус напрямку Любешів-Любохини. У Дубовій водій зупинився, щоб перевірити квитки або взяти гроші за проїзд.
Коли він підійшов до Берчука, той показав посвідчення учасника бойових дій. Нагадаємо, що, згідно з чинним законодавством, перевезення учасників бойових дій здійснюється безкоштовно. Водій зауважив, що воїн має право на пільговий проїзд тільки за наявності вільного місця. І справді, є нормативно-правові акти, які регулюють кількість «безкоштовних» пасажирів в одному транспортному засобі в тому ж таки рейсі. Однак у цьому випадку не так уже й важливо, чи були вільні місця та скільки було пільговиків на той момент у транспортному засобі. Воїн АТО, без сумніву, заслуговує на безкоштовний проїзд.
Після слів майже вдвічі старшого від себе водія: «Виходь і чекай наступну маршрутку, якщо не взяв квитка», боєць АТО таки вийшов й добирався додому попутками.
«Я чекав поваги з боку шофера. Якщо хтось каже, чому він має безкоштовно возити всіх атовців, їздити собі в збиток, то нехай поїде на передову чи пошле туди своїх дітей. Хай там спробує заробити грошей чи комфортно пожити», — не без гіркоти в голосі зазначив боєць.
Після інциденту Петро Берчук звернувся у Старовижівську райдержадміністрацію. Сюди ж надійшов і лист від відділу внутрішньої політики Волинської облдержадміністрації про реагування місцевої влади на критичний матеріал щодо воїна АТО.
Наразі це питання все ще перебуває на особистому контролі голови райдержадміністрації: вирішується доля водія.
Між іншим, поспілкувавшись із Петром Берчуком, дізнались, що перевізник Воробець М.С. уже виходив на зв’язок з ним та вибачився за некоректну поведінку свого водія. Він також особисто провів відповідну роботу із шофером та попередив про недопустимість порушення правил перевезення пасажирів і наголосив на особливому ставленні до учасників антитерористичної операції.
Нині ж воїн АТО претензій до перевізника не має, конфлікт вичерпано. Хоча неприємний осад у душі бійця від слів та поведінки водія таки залишився.
Іванна Гайдучик.
Ці водії зовсім знахабніли. Всіх їх на передову , а то привикли набивати кишені . Нехай скуштують солодкого життя там ,то може якась клепка в голові появиться .