Любомль: халатність та корумпованість влади призвела до понад 30-річної війни між сусідами (ВІДЕО)

Сутички між двома родинами, що проживають у Любомлі поруч, точаться ще з радянських часів. То стихне хвиля розбрату, то знову розбурхається. Не так давно відбулась чергова сварка – не поділили землю. І в тих, і в інших є відповідні документи аби приватизувати її. Причина такого збігу – чи то корумпованість влади, чи то халатність службових осіб, відповідальних за надання необхідних послуг.

Чвари між сусідами доходять до крайнощів: то лампочку опоненту треба розбити, то банкою в голову поцілити, то туалет у відповідь розвалити, то зводити й руйнувати паркани на вічно “пересувній” межі.

Того дня галас на їхніх подвір’ях чула вся вулиця. Коцури знімали металеву сітку, якою Савоші обгородили щойно приватизовану ними земельну ділянку. Мовляв, нарешті поставили на межі двох дворів паркан, але не в тому місці, де треба.

За словами Коцур, працівники правоохоронних органів заборонили сусідам городити ту ділянку. Адже справа щодо законності такої приватизації перебуває в суді.

Кажуть, мають всі документи, які посвідчують, що приватизований сусідкою “клаптик”, є їхнім. І вони першими подавали заяву в міську раду. Натомість у Савошів папери підроблені. При виготовленні технічної документації проектна організація допустила порушення – не зазначила власників (користувачів) суміжних ділянок. Тож вони навіть не підписували документів про погодження суміжних меж.

Представниця іншої конфліктної сторони – Наталія Савош розповіла, що проживає в домі разом зі своєю матір’ю, котра хворіє та невзмозі самостійно пересуватися. Їхній будинок та присадибна ділянка розділені на двох власників – її маму Анастасію Савош та тітку Валентину Клюку.

Наталія Володимирівна пояснила, що черговий скандал почався, коли вона з матір’ю вирішила приватизувати свою земельну ділянку, після чого на її межі встановила паркан.

Він, як запевняють Коцури, розташований вже на їхній території. До того ж таким чином, що тепер вони змушені ставити транспортні засоби (навіть велосипед) або на дорозі, або в інших сусідів. Ба, навіть людина, рухаючись залишеною Савошами стежкою між дворами, рватиме верхній одяг на кожному кроці.

Зі слів Наталії, весною 1960 року земельну ділянку на Машівській спершу отримали Коцури. Восени того ж року Савошам відміряли ділянку наступну від сусідської. Через рік землю роздавали вже з іншого напрямку вулиці. Тому між територією Анастасії Савош та її сусідів з іншої сторони сформувалася кількаметрова смуга “нічийної” землі.

Саме на цю землю і пропонують Коцури змістити свою присадибну ділянку Наталії з матір’ю. На підтвердження своїх слів жінка надає для ознайомлення план земельної ділянки та документи про право власності на землю та нерухоме майно.

Коцури жаліються, що недобра сусідка позабивала дошками вхід до їхнього курятника, розбомбила туалет та прив’язала собаку біля їхніх надвірних споруд, аби позбавити їх вільного доступу до них. Коли втікала з “місця злочину”, то загубила тапочки… у вигрібній ямі.

Натомість пані Наталя запевняє, що це Коцури зруйнували її паркан та кинули його у болото, що неподалік. А уламки шиферу на городі – це не її рук справа. Насправді, це господар сусідки кидався уламками від туалету по її качках. А тапочки їхній собака вкрав у неї та приніс на чужу територію.

Ну, хоч матимуть, що згадати на старості літ. А поки що чекають рішення експертизи та суду. Хоча, у цьому випадку, ймовірно, і це не стане остаточною крапкою.