Останніми роками у середовищі селян одноосібників та фермерів намітилася своєрідна тенденція: якщо раніше усе рослинницьке господарювання зводилося до вирощування традиційних зернових, картоплі, цукрових буряків, то нині люди у пошуках вищої рентабельності експериментують з іншими культурами.
Про це пише газета «Наше життя» за 13 листопада.
Так, одні пробують вирощувати квасолю, інші — капусту, а хтось робить акцент на гарбузах. З вирощування цієї культури починало свою роботу фермерське господарство «ІНТАМ+», яке знаходиться у селі Запілля. Його співзасновниця Наталія Чуб розповідає:
«Власне кажучи, мій чоловік Ігор, його батьки Іван Юрійович і Катерина Дмитрівна та я — оце і є наш невеличкий колектив — такий собі сімейний підряд. Думка вийти зі своїх городів на ширші простори визрівала давно, а наважилися на цей крок три роки тому, зареєструвавшись як юридична особа».
Як вже мовилося вище, розпочали з гарбузів, позаяк їх насіння купують за доволі пристойною ціною, яка, щоправда, знизилася за останні кілька літ.
«Звісно ж, як і більшість новачків, у перший рік набили чимало гуль, — далі розповідає Наталія Іванівна. — Тоді не те що на нуль не вийшли — взагалі були у мінусі. Але, як мовиться, на помилках вчаться. Ігор поринув у спеціалізовану літературу, активно «лопатив» Інтернет, до найменших дрібниць вивчаючи агротехніку вирощування, і заодно — ринки збуту, я почала опановувати ази бухгалтерії».
Нині фермерське господарство Чубів працює на 40 гектарах землі, які обробляє своїм трактором. Маючи хист до техніки, Ігор Іванович самотужки опанував роботу з агрегатом для збору гарбузового насіння, якого весь час удосконалює, змайстрував обладнання для просушки врожаю. Переважно структура посівних площ господарства складається з гарбузів і зернових — щоб була сівозміна.
«Ми навіть свого часу розторопшу вирощували, — каже співрозмовниця. — Це лікарська рослина, усі частини якої — листя, коріння і, особливо, насіння — мають лікувальні властивості. Зокрема, доведено її позитивний вплив при лікуванні хвороб печінки. Щоправда, у цьому році нам не пощастило з цією культурою — погано зійшла, тож довелося переорати».
З огляду на актуальність, у розмові не можемо оминути теми запровадження земельного ринку.
«Якби точно знати, що від цього виграють саме українці, українські фермери, а не латифундисти, то я двома руками «за». Але де гарантії, що так буде, що нашу землю у підсумку не скуплять іноземці через підставні фірми, — міркує Наталія Чуб. — Гадаю, у цьому питанні не те що сім — сімдесят сім разів слід відміряти, а тоді різати. До того ж має бути законодавчо встановлена межа, щоб в одних руках зосереджувалося не більше ста гектарів.
Дуже сподіваюся, що на рівні держави таки дослухаються до аргументів фермерів і робитимуть усе для того, аби їхні господарства, та й загалом усі сільгоспвиробники мали можливості для розвитку й саме цього у переддень Дня працівників сільського господарства (він відзначається сьогодні — «КОРДОН») зичу усім, хто вирішив присвятити себе праці на землі».
Фото надано редакцією газети «Наше життя»
Залишити коментар