Понеділок, 19 серпня 2019

Хто претендує на легальний видобуток бурштину на Волині?

11.06.2016 / Статті

Місцеві політики намагаються організувати легальний видобуток бурштину.

Один із найскладніших моментів у бурштиновій війні, навколо якого створюють багато міфів, це момент, пов’язаний з отриманням дозволів на видобуток сонячного каміння, – пише журналістка Аріна Крапка для порталу Четверта влада.

У Волинській ОДА вже два роки людей заохочують та пропонують їм створювати підприємства, щоб легально видобувати бурштинове каміння.

Голова Волинської ОДА Володимир Гунчик і голова облради Ігор Палиця озвучували потребу створити комунальне підприємство, яке видобуватиме бурштин.

ЗАЙТИ НА БУРШТИН ЧЕРЕЗ СЕЛА

Ще восени 2015 року голова Волинської ОДА Володимир Гунчик збирав на нараду представників “бурштинових” сіл і селищ і презентував першу громаду, яка планує законно видобувати бурштин. Це “Перша громада села Галузія”.

В число засновників цієї громади входять люди, які проживають не лише в селі Галузія, а й в сусідніх селах та є навіть із Володимирецького району Рівненської області. Керівник – Юрій Гузар, який проживає в Луцьку.

Взяли приклад із Галузії і жителі села Лісове – і зареєстрували теж ТОВ “Перша громада села Лісове”. Офіційний керівник – Михайло Власік з 26.10.2015 року. Розмір статутного капіталу – 1 000 гривень.

Види діяльності – добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю й інших корисних копалин. В число засновників входять особи, які проживають в тому ж селі Лісове.

Михайло Власік відмовляється розповідати про те, хто інвестор товариства. А також не дуже висловлює довіру товариству із сусіднього села – Галузія. Натомість він натякає на те, що знає тут всіх і все, що відбувається навколо.

Натомість керівник кількох фірм, які претендують на волинський бурштин, Андрій Дубровський про громаду в Лісовому каже так: “Спочатку ми йшли одним шляхом. Але тепер вони йдуть іншим шляхом. Хто за ними стоїть і що там відбувається, я не можу знати”.

Створюють свою громаду і в селі Костюхнівка, однак ніяких даних в Єдиному реєстрі нам знайти не вдалося.

Андрій Дубровський, який шукає інвесторів волинським селам, аби ті об’єднувалися в громади, розповідає, що дуже складно людям пояснити, що це в першу чергу вигідно їм.

Свою діяльність він намагається не афішувати, однак його номер телефону ми знайшли в Єдиному реєстрі. Він вказується в товаристві “Перша громада села Галузія”.

Вже є більше п’яти волинських громад, які планують звертатися за спецдозволами на бурштин, – Андрій Дубровський.

І з отриманням дозволів ці громади поки що не поспішають на кожне товариство окремо, бо документи подаватимуть пакетом.

Заохочував Андрій Дубровський об’єднатися селян і в селі Вовчецьк, яке розташоване найближче до “бурштинового клондайку”.

“В кожному селі людям я знайшов інвестора. Тобто мені допомогли його знайти. Поділ там по-різному. От, наприклад, в селі Галузія створювали, то це перше село, яке на це наважилося. То у відсотковому значенні селяни виходять для села менше. Але не хвилюйтеся, інвестори їх не образять. А у вашому селі в товариство може ввійти до 100 людей. Тобто 99 селян, які ви оберете самі. І лише потім зареєструвати ТзОВ. Для цього потрібні ваші паспорті дані та інше. Все інше ми беремо на себе. Це питання з отриманням всіх дозволів в Мінприроди, Держгеонадра та всі інші моменти, на які потрібні кошти”, – так переконує селян чоловік.

“Ви фактично ходите по золоті. Повірте, ані я, ані хтось інший не зацікавлені в тому, щоб сюди прийшли якісь чужі люди. А якщо ви не приймете якесь рішення, то так і буде”, – заохочує селян і далі.

Щоправда, ні слова не прозвучало про те, хто буде інвестором в селі, а також, хто ці люди в інших громадах.

Умови, на яких будуть створювати товариство, обіцяють 50 % на 50 %.

“Не хвилюйтесь. Це будуть люди, які знають цю справу”, – розповідає Андрій Дубровський.

Селяни традиційно ставляться з недовірою.

Житель села Вовчецьк Анатолій Максимчук каже, що треба подумати перед тим, як погоджуватися на такі умови. І вже більше місяця селяни обдумують своє рішення та об’єднуватися не поспішають.

Крім “сільських фірм” на бурштин претендують й інші.

ФІРМИ ПОЛІТИКІВ

Своє зацікавлення бурштином неодноразово висловлював і навіть рахував можливі прибутки від нього бізнесмен і депутат облради Василь Столяр. Тепер він у вигідній позиції щодо цього питання, бо очолює постійну комісію облради з питань екології, раціонального використання природних ресурсів.

Неодноразово отримати дозвіл на погодження надр у користування з метою геологічного вивчення на предмет бурштиноносності намагалися фірми, пов’язані з Василем Столяром.

Це ТзОВ “Ерідгроу продакшн”, ТОВ “Третій регіон”, ПП “Триол”. Про ці фірми писав на своїй сторінці у фейсбуці депутат облради Борис Бабійчук.

У коментарі обранець громади розповів своє бачення ситуації:

“Всі ці проекти зареєстровані Столяром. В приватних розмовах з депутатами я дізнався, що всі вони ведуть до нього. Коли я на комісії розкритикував фірми, які хочуть одержати погодження, то він аж з себе вийшов, доказуючи, що все правомірно”, – каже Бабійчук.

З початку 2016 року питання про надання спецдозволів фірмам на видобуток бурштину волинські депутати провалювали двічі.

Вперше – у березні 2016 року. Тоді за дозволами до обласної ради зверталися фірми ПП “Т.П.П.”, ТОВ “Волинь амбер ЛТД”, ТОВ “Перша Волинська старательська артіль”, ТзОВ “Квінтес Ком”, ТзОВ “Онікс Сервіс Груп”, ТзОВ “Волинь Амбер”, ТзОВ “Дзінтарс”, ТзОВ “Реквол”.

І вдруге – під час сесії облради 7 квітня – надання спецдозволів просили такі фірми, як ТзОВ “Асоціація міжнародної комерції “Агро+” (ділянка “Польська Гора”), ТзОВ “Любешівська старательська артіль” (ділянка “Бірки”), ТОВ “Гірничодобувна артіль “Деревок” (ділянка “Деревок”), ТзОВ “Т.П.П.” (ділянка “Северинівка”) і ТОВ “Перша волинська старательська артіль” (волинянин Андрій Дубровський).

“Перша волинська старательська артіль” – це саме те товариство, яке об’єднало в собі кілька. І його безпосередній керівник – Андрій Дубровський. Також кінцевим бенефеціаром виступає киянин – Юрій Колесніченко. Ймовірно, це саме той інвестор, прізвище якого Андрій Дубровський відмовився назвати. Отож поки у таємниці залишаються імена інших інвесторів, а про одного із них – Юрія Колесніченка, є інформації достатньо.

Його ім`я фігурує і в сусідніх Рівненській та Житомирській областях, де фірми теж хочуть отримати дозвіл на видобуток сонячного каміння.

Як повідомляє видання “Вголос”, 15 квітня до Житомирської обласної ради звернулося 4 фірми, які очолюють Юрій Колесніченко та його син – Андрій, а також київські бізнесмени – Олександр Бондар та Володимир Ніколаєв. Саме вони входять в число засновників однієї із цих чотирьох фірм на Житомирщині, про які є інформація в реєстрі – ТОВ “Геопошук Емільчине”.

Юрій Колесніченко же очолює “Благодійний соціально-екологічний фонд Волині”, який є співзасновником “Першої волинської старательської артілі”.

Отож, більшість його фірм зареєстровані на території Житомирської і Волинської областей:

ТОВ “Тригірський маєток”,
ТОВ “Нерудінвестпром”,
ТОВ “Нараївський гранкар’єр”,
ТОВ “Поліська старательська артіль”,
і що важливо – волинські

“Гірничодобувна артіль “ДЕРЕВОК”,
“Любешівська старательська артіль”, яким відмовили в наданні дозволів волинські депутати 7 квітня.
А його син, Андрій Колесніченко – виступає співзасновником ще кількох товариств, які також хотіли видобувати сонячне каміння у Рівненській області:

ТОВ “Амбер майнінг компані”,
ТОВ “Рівненерудпром”,
ТОВ “Північгеопошук”.
Волинський “Північгеопошук” належить й старшому Колесніченку, крім того, це товариство є серед засновників вже згаданого ТОВ “Перша Волинська старательська артіль”.

Цікаво, що ті ж люди звернулися за дозволами і в Рівненську обласну раду 5 квітня.

Як пише рівненський сайт “Ого” з посиланням на “Рівне вечірнє”, у п’яти фірмах фігурують київські бізнесмени Володимир Ніколаєв та Андрій Чуба, а також Юрій та Андрій Колесніченки. У більшості директором виступає пан Ніколаєв, чотири підприємства засновані були 1 березня цього року.

Це зокрема такі підприємства:

ТОВ “Зірка Рівненщини” (Сарни),
ТОВ “Інвестнерудпром” (ділянка “Ясинецька”, Дубровиця),
ТзОВ “Амбер майнінг компані” (Сарни),
ТОВ “Георесерчінг”,
ТзОВ “Рівненерудпром”.
Юрій Колісніченко – був помічником на громадських засадах у нардепів від БЮТ-Батьківщини Ігоря Гриніва (6 скликання – 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012) Володимира Яворівського (7 скликання – 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014)

Андрій Колісніченко – був помічником на платній основі в 6-му скликанні в нардепа Петра Ющенка – брата Президента України Віктора Ющенка.

Про одного із засновників ТзОВ “Асоціація міжнародної комерції Агро+” – відомого на Рівненщині бізнесмена Валерія Короткова писали влітку минулого року. Він фігурує у “бурштиновому” конфлікті у Володимирецькому районі, де, мовляв, вкінці червня 2015-го року відбувалася стрілянина між місцевими копачами бурштину і київськими, які начебто мали документи на видобуток. Саме ці документи журналістам видання і показував Валерій Коротков, зазначаючи, що “районне керівництво доручило йому очолити весь бурштиновидобуток району, всі роботи”.

***

У березні цього року депутати Волиньради проголосували за створення комунального підприємства “Волиньприродресурс”, яке за задумом має займатися видачею дозволів на видобуток усього: від піску до бурштину.

Це пропозиція від голови облради Ігоря Палиці. Статутний фонд підприємства становитиме 280 тисяч гривень. Ще рік тому ідея створення комунального вузькоспеціалізованого підприємства лише для бурштину не знайшла у них підтримки.

Тоді депутат облради Олександр Свирида пропонував створити КП “Бурштин Волині”. Під час тієї ж сесії в березні, коли погодили створення КП “Волиньприродоресурс”, депутати відмовили фірмам “ТПП” і ТОВ “Перша волинська старательська артіль” у наданні спецдозволів.

В юридичному відділі облради повідомили, що створення КП “Волиньприродресурс” – поки що лише ідея, яку підтримали депутати. Підприємство буде мати право видачі дозволів на розробку надр і отримання прибутку.

Очевидно, що у “битві” за легальний волинський бурштин змагається команда олігарха Ігоря Палиці і команда Володимира Гунчика: і поки депутати підтримали створення КП “Волиньприродресурс” та звернулися до керівництва країни щодо зміни порядку надання спецдозволів, то фірми, засновниками яких начебто є жителі “бурштинових” сіл, дозволів так і не отримали.

ХТО І ЯК ПОГОДЖУЄ ДОКУМЕНТИ НА ВИДОБУТОК

Аби законно видобувати бурштин, потрібно отримати спеціальний дозвіл та земельну ділянку у користуванння.

Постановою КМУ №1173 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відповідності основним вимогам до дозвільної системи у сфері господарської діяльності” було внесено зміни, зокрема, до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011 №615.

Експерт з екологічної політики Інституту суспільно-економічних досліджень Тетяна Тевкун вважає, що запропоновані зміни можна вважати позитивними та такими, що спрощують порядок отримання спеціальних дозволів. Однак у цій постанові є деякі “підводні камені”, які варто врахувати в роботі.
“Раніше заявник, який мав намір отримати дозвіл на користування надрами, повинен був самостійно проходити процедуру погодження надання спецдозволу у Держгірпромнагляді, Мінприроди та обласній раді. Кожен із цих органів мав ще свої внутрішні регламенти, які додатково ускладнювали процес”, – каже Тетяна Тевкун.

“У підсумку, наприклад, територіальне управління, і центральний апарат Держгірпромнагляду розглядали документи у середньому 30 днів, а сумарно цей процес займав близько 60 днів. Ще складнішою була процедура звернення з цього приводу до Мінприроди. Тут процес погодження документів займав 2-3 місяці. Але найбільш складною була процедура погодження обласною радою, оскільки рада могла на свій розсуд запросити додаткові документи, зокрема погодження місцевих рад. З урахуванням необхідності розгляду питання на відповідній сесії, цей процес також затягувався на період до 3 місяців”, – додає експерт.

“Сьогодні, тобто після запровадження згаданих змін, заявник повинен подавати уніфікований пакет документів до Держгеонадр. І ця структура самостійно спрямовуватиме їх на погодження іншим органам влади. Термін надання відповіді встановлює Держгеонадра, з урахуванням того, що документи розглядаються в межах строку, встановленого для видачі дозволу. У разі ненадання державним органом погодження у встановлений строк, вважається, що видача дозволу ним погоджена (за принципом “мовчазної згоди”), – каже Тетяна Тевкун.

“Як бачимо, у цьому випадку контакти заявника з представниками державних органів мінімізовані, а сама процедура погодження має зайняти не більше 60 днів. Думаю, що на практиці під час застосування цих змін на початку можуть виникати деякі проблеми. Як я вже зазначала, у кожного органу, який попередньо надавав свої погодження, були свої регламенти та свої процедури. Залишається відкритим питання отримання погодження обласних рад, оскільки це колегіальний орган, і їм важко вкластися в термін 30 днів. Знаю що своє незадоволення такими змінами висловлювали вже Рівненська та Івано-Франківська області.

***

Таким чином, боротьба за отримання земельних ділянок на території клондайку буде першочерговою. Фірми, створені жителями “бурштинових сіл”, нібито повинні мати переваги над приїжджими. Але не факт.

Закону про старательський видобуток бурштину немає і тому старателі видобувають незаконно.

За інформацією волинської поліції, правопорушення щодо незаконного видобутку бурштину-сирцю фіксували на територіях трьох районів Волині:

  • Любешівського району: урочище “Луг” поблизу села Угриничі, урочище “Куків” неподалік села Бірки, біля села Залізниця, Судче (неподалік с. Кухітська Воля Рівненської області, де наразі відбувається масовий незаконний видобуток);
    Маневицького району: три найбільші ділянки незаконного видобутку бурштину-сирцю на територіях Лісовської, Вовчицької та Чарторийської сільських рад, а також в урочищі “Сойне” села Серехів, урочищі “Германове” неподалік села Кам’януха, урочищі “Клесо”; неподалік села Галузія та на територіях поблизу села Цміни та смт. Маневичі;
    Камінь-Каширського району: неподалік села Старі Червища.
    У Верховній Раді зареєстровані два законопроекти, які стосуються сонячного каміння – “Про видобування та реалізацію бурштину” № 1351-1, який прийняли в першому читанні і “Про старательську діяльність” – № 3035.
Читайте також:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*